+38 (044) 338-84-85
+38 (050) 659-94-74

+38 (096) 390-84-85
+38 (093) 929-34-44

Коли мовчання — не золото. Про затримку мовлення у дітей

Коли мовчання — не золото. Про затримку мовлення у дітей
143805 ПЕРЕГЛЯДІВ

Батьківство тривожне. Як би ми не намагалися бути спокійними мамами й татами, нас постійно щось бентежить. Розвиток мовлення є одним із найбільш очевидних надбань раннього віку,  і якщо дитина вперто мовчить або довго не вимовляє правильно усі звуки, голови батьків починають йти обертом. А ще й живемо не у вакуумі. Однолітки на дитячому майданчику чи курсах для малечі вже рахують до десяти, розповідають віршики і повторюють цілі речення, а НАШ ледь вимовляє «мама», і то на великі свята. Ахтунг! Куди бігти і як лікуватися?

У цій статті підсумуємо все, що розповіли експерти проєкту Більше Двох у випуску, присвяченому розвитку мовлення. І виділимо кілька порад, які, сподіваємося, вас трохи заспокоять і налаштують на конструктивні дії.

1. Перестаньте порівнювати

От просто зараз пообіцяйте собі, що не будете нікого слухати та знецінювати досягнення своєї дитини. Хтось зі знайомих дітей вже цитує Чуковського? Щиро радіємо. А ВАШ малюк тільки-но почав казати ТА-ТО? Радіємо ще більше. Це його величезна перемога! Щоб переконати вас у недоцільності порівнянь, додамо фактів. Усі вікові норми розвитку мовлення у дітей несуть суто рекомендаційний характер і закріплені на державному рівні лише в документах міністерства освіти, а НЕ охорони здоров'я. Тобто на певному етапі, що й як говорить ваша дитина, взагалі не є предметом обговорення у медиків.

Це не означає, що ви не маєте права звернутися до невропатолога за власним бажанням або порадою педіатра. Власне, огляд у невролога є обов'язковим у 3, 6 і 12 місяців. Потім раз на рік. Спеціаліст або констатує, що все йде за планом, або надає конкретні рекомендації, що вже можна зробити, аби стимулювати мовлення. Або ж за чим слід особливо спостерігати найближчим часом. Однозначно, це буде ваша історія. Жодним чином не пов'язана з досвідом сусідів, родичів або друзів.

2. Радійте кожному звуку

Хваліть малого, починаючи з першого «агу». Усі ці «мамама», «папапа», кхекання й фиркання — усе, що здається таким безглуздо зворушливим, має викликати у вас щиру радість. Не втомлюйтесь демонструвати її своїй дитині.

«Емоційна реакція батьків на гуління надзвичайно важлива. Треба вже “розуміти” й заохочувати дитину. І обов'язково - відповідати. Дитина дивиться на вас і спостерігає за вашою дорослою артикуляцією. І так вдосконалює свою мову. Коли звукові ланцюжки скорочуються, то й перше слово не за горами. Тобто з “мамамама” скоро вийде справжнє “мама”, і це вже звернення до вас», — каже Ірина Колдіна, логопед і корекційний педагог центру “Семицвіт”.

До речі, «АГУ» — не догма. Спостерігайте, щоб у віці від 2 до 4 місяців у дитини з'явилося принаймні одне сполучення будь-якого приголосного і голосного звуків. Втім, це буде чатувати і ваш педіатр. А от неврологів на огляді більше зацікавить навіть не факт вимовляння звуків, а те, чи дивиться дитина в очі мамі та чи відповідає мама адекватно. Так-так, ще раз повторимо: реакція батьків на даному етапі — надважлива!

3. Будьте дорослими

Не виключаючи попередню пораду, спеціалісти все ж пропонують говорити з дітьми по-дорослому. Залиште право на «бібі», «ам-ам» і  «буль-буль» дитині, ви ж то вмієте вимовляти «машина», «їсти» і «купатись». Ну, справді, не сюсюкайте, просто не робіть так. Це мало того, що аж ніяк не мило, та ще й справді гальмує мовлення дитини. Як і повне мовчання. Так, знайти спільну тему для розмови з немовлям — жах, як складно. Але от кілька порад:

  • Читайте дітям вірші. Не хочете дитячі, хай це буде доросла поезія, яка до вподоби саме вам. Може, потім вразите колєжанок по майданчику не Чуковським, а Ліною Костенко.
  • Співайте пісень. По-перше, це весело. По-друге, це заспокоює, бо співаємо ми, видихаючи, тобто розслаблюючи усі м'язи.
  • Якщо артистизм — не ваше, просто озвучуйте всі свої дії. Що може бути простіше? «Зараз ми підемо на кухню, приготуємо кашу і будемо її їсти».

4. Пильнуйте

Будь ласка, не плутайте з «панікуйте». Але бути уважними до здоров'я ваших дітей — ваш прямий обов'язок. Прийти вчасно до грамотного невропатолога не означає «залікувати» дитину. Адже людина з медичною освітою може дати дієві поради вчасно. Можливо, затримка мовлення лише ситуативна. Кілька вправ, правильна комунікація, а, можливо, і певний препарат дадуть змогу швидко наздогнати ті самі норми розвитку. Які, хоч і не є стовідсотковою догмою, мають служити орієнтиром для вас і лікарів.

5. Видихайте, пийте і їжте

Логопеди і неврологи радять грати з дітьми в усі ігри, що стимулюють видих. Це і надування мильних бульбашок, і здування папірців чи сніжинок з долоньки. Пропонуйте дітям пити з трубочки, ліпше з коктейльної, тієї, що закручена. Це тренує м'язи обличчя, ті, що відповідають за артикуляцію. І киньте перетирати усю їжу до стану пюре. Дитина має гризти моркву, жувати капусту — так малюк готує свій ротик до мовлення, не полегшуйте йому життя одними лише кашами.

6. Приймайте

Якщо вашій дитині два роки і вона все ще не говорить, прийміть цей факт. Це може бути нормою. Спеціаліст підкаже точніше, втім, ви можете бути спокійні, якщо бачите, що малюк вас повністю розуміє, робить те, що ви просите, демонструє картинки, про які ви запитуєте. У такому випадку мозкова діяльність вашої дитини, скоріше за все, в повному порядку, просто вам трапився класичний мовчун.

Але ж ви пам'ятаєте про обов'язкові огляди у невролога? Він має переконатися, що все йде за планом. І… найскладніша порада: якщо проблема таки є і вона медично констатується, прийміть і це також. Доведеться працювати. Можливо, не один рік. Кабінет логопеда має стати для вас звичним місцем, а обраний вами невропатолог - кращим другом. Можливо, є доцільним познайомитись із хорошим психологом.

«Ви ж не станете менше любити свою дитину, знаючи діагноз! Але його потрібно поставити. Тільки так спеціалісти зможуть розробити єдину правильну стратегію лікування або принаймні покращення стану дитини, допомогти їй якомога краще інтегруватися у суспільстві»,каже невролог Олена Самостян.

7. Зрозумійте, що вихід є завжди

Ваша дитина прагне соціалізації. Надати їй умови — завдання держави і прямий обов'язок батьків. Медично підтверджений факт затримки мовленнєвого розвитку — привід знайти спеціалістів у освітній галузі, які допоможуть малюку в умовах інклюзії стати повноцінним членом суспільства.

«Ми розуміємо, куди відправляємо дитину. Якщо в садочок, то спеціалізований або логопедичну групу. Дитина росте, час до школи, а проблема ще існує? Обираємо педагога, який буде знати, як діяти, як правильно побудувати заняття з цією дитиною. Він займається з усіма дітками, але в нього своя індивідуальна програма і свій темп навчання. Це треба знати: ваша дитина може бути як усі, лише тільки з певними зауваженнями і пропозиціями, щоб йому було легше і комфортніше отримувати нові знання», — каже невролог Олена Самостян.

Докладніше про мовлення, правила його розвитку і норми вимовляння звуків дивіться у випуску проєкту Більше Двох.

Читайте також

Нумо дружити! Як навчити дитину спілкуватися з однолітками

4 прості речі, які НЕ слід робити під час привчання дитини до горщика

Автор: d1dpua

Послуги

© 2019 nativita

Мої відео