Як відбуватиметься повернення Криму та чому саме півострів стане ціллю контрнаступу?
Після заяви президента Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілви, у якій він пропонує уряду України поступитись півостровом Крим, Україна відповіла негативно на таку пропозицію. Але саме обговорення питання повернення півострова натякає на його важливість. Мається на увазі, що битва за Крим буде вирішальною у цій війні, яку розв'язала російська федерація. Але у який спосіб буде повернено територію — залишається лише здогадуватись.
Радник президента України Андрій Сибіга в інтерв'ю для Financial Times повідомив, що після досягнення стратегічних цілей на полі бою та підходу до адміністративного кордону Криму "ми готові відкрити дипломатичну сторінку для обговорення цього питання". Проте він не заперечує, що територію повернуть військовим шляхом.
На слова бразильського президента також відреагував радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк: "Про базове. Підставою для проведення реальних переговорів з рф є повноцінне виведення російських збройних угруповань за міжнародно визнані кордони України 1991 року. Включно з Кримом. Про будь-які територіальні поступки чи торги нашими суверенними правами не може йти мови".
На противагу словам Андрія Сибіги, під час першого проведення на офіційному рівні Іфтару, Володимир Зеленський наголосив на деокупації Криму.
"На землі Криму зараз під російським триколором зараз панує зло, приниження, репресії, вбивства, війна. Але там, де почався шлях зла, саме там на нас чекає, я впевнений, і перемога, перемога над цим злом. Деокупація Криму є безальтернативною не лише для України, а для всього світу. І я впевнений у цьому", — сказав глава держави.
Цю думку " target="_blank" rel="noopener noreferrer">підтверджують слова представниці президента у Криму Таміли Ташевої. В інтерв'ю для «Радіо Свобода» вона сказала, що російська федерація не схильна до переговорів про півострів, так було до повномасштабного вторгнення, так і залишилось після. Тому Таміла Ташева наголосила на більш ймовірному варіантові — повернення Криму військовим шляхом, хоча Україна зробить все, аби зменшити втрати серед цивільних та мінімізації руйнування інфраструктури.
За словами колишнього командувача військами США в Європі Бена Ходжеса, головна мета майбутнього українського контрнаступу пробити сухопутний коридор між Кримом та росією. На його думку, битви під Бахмутом показали, що українська армія може стримувати ворога та виснажити його, хоча ціна стримування велика.
Як вважає Бен Ходжес, такі країни, як Сполучені Штати, Німеччина, Велика Британія чи Франція, розумію важливість контрнаступу України та намагаються зробити все, щоб він був успішним. Він наводить приклад, як влітку минулого року артилерійські системи HIMARS застосовувались на фронті для ураження російських цілей, що змусило ворога зміститись на відстань 90 кілометрів. Тому країни-партнери надіслали до України бомби малого діаметра наземного запуску GLSDB, які вражають цілі за 150 км.
Таким чином, забезпечивши українську армію необхідним озброєнням, під ціль підпадуть більше російських командних пунктів, артилерійських складів та транспортних мереж. Це ймовірно надасть перевагу над російською армією, ускладнюючи їм пересування.
Екскомандувач військами США в Європі наголосив, що знищити ворога можна на ділянці радіусом у 200 кілометрів навколо Бахмуту, проте це не змінить хід подій. "Крим - вирішальна територія", — сказав в інтерв'ю для Deutsche Welle Бен Ходжес. Саме наступ на цю територію змінить стратегічну ситуацію. Через оборону Бахмуту, українській армії довелось змістити свої бронетанкові війська, які знадобляться для великого контрнаступу, ціль його — звільнення півострова. А решта територій, зокрема Донбасу, звільнюватиметься пізніше.
