Петровський Олександр Володимирович або інформаційні війни Україна – Росія!
18 жовтня 2019 року
Інформаційне агентство «Україна Інформ», є засобом масової інформації, зареєстровано відповідно до чинного законодавства України, підтверджуючі документи: https://ukraine-inform.com/pro-ukraine-inform всі факти в даній статті, перевірені, відповідають дійсності та написані за усіма правилами журналістської етики.
Інформаційне агентство «Україна Інформ» спільно з Всеукраїнською профспілкою юристів, Всеукраїнською профспілкою журналістів, ВГО «Національним комітетом по боротьбі з корупцією» та «Українським Народним Телебаченням» проводять дослідження щодо діяльності на території України засобів масової інформації окремих журналістів, які фінансуються спец. службами Російської Федерації, та несуть загрозу Національній безпеці України: нашій економічній безпеці, незалежності та державності.
Досліджуючи протистояння Московського Патріархату проти отримання та визнання незалежної від проросійського впливу на Українську Православну Церкву Київського Патріархату, ми дослідили діяльність українських засобів масової інформації та окремих журналістів, які позиціонують себе як проукраїнські, а насправді вели та продовжують вести боротьбу проти України, лобіюючи інтереси та політику уряду Російської Федерації.
Напередодні отримання УПЦ Київського Патріархату,Томосу, ми всі з вами спостерігали як антиукраїнські ЗМІ виливали безліч негативної та брехливої інформації не тільки на сам факт отримання Томасу, але й на усіх без виключення людей, які сприяли отриманню Томосу та незалежності УПЦ Київського Патріархату від Росії.
Петровський Олександр Володимирович є одним із тих громадян, які десятки років кожного дня допомагали УПЦ Київського Патріархату стати незалежною. Також напередодні та під час отримання Українською Православною Церквою Томосу, стосовно Олександра Петровського, було опубліковано безліч негативних неправдивих статей. Ми приведемо тільки факти та правду, сподіваємось, що громадяни України зроблять висновки та нададуть оцінку як патріотам, так і ворогам України.
1. Петровський Олександр Володимирович – більше 20 років допомоги Українській Православній Церкві Київського Патріархату:
1.1. Нагородження Українською Православною Церквою Київського Патріархату Філаретом Петровського Олександра Володимировича Орденом Святого Архістратига Михаїла І – го ступеня.
1.2. Допомога Петровського Олександра Володимировича Українській православній церкві Київського Патріархату (надаємо тільки частину посилань на сайті) МБФС «Солідарність»
http://mbfs.com.ua/uk/blog/actions/
1.3. Благодійна допомога Петровського Олександра Володимировича:
Діти, яким допомагає Олександр Петровський не вміють брехати. Щирі посмішки цих дітей є безцінним скарбом.
Олександр Петровський надає допомогу літнім людям, про яких часто забувають, але не варто забувати, адже їм потрібна підтримка та допомога як медична, так і психологічна. Вони цінують те, що є люди які поважають старше покоління. Не одноразово Олександр Петровський та його благодійний фонд «Солідарність» надавав допомогу лікарням, фінансувавши закупівлю медичного обладнання, транспортних засобів для полегшення пересування людей похилого віку, які перебувають у пансіонаті.
Існують безліч неопублікованих проектів на сайті фонду, що свідчать про добрі наміри Олександра Петровського, справи якого робляться не за для іміджу та додаткового піару.
Допомагаючи дітям, людям похилого віку, воїнам АТО та їх сім’ям - щиро розділяє цю радість разом із ними. Спілкування з тими, кому він допомагає приносить Олександру Володимировичу велике задоволення про це свідчать світлини на сайті фонду.
Олександр Петровський надає різного виду допомогу від різноманітних заходів, концертів до фінансування проектів пов’язаних із будівництвом, гуманітарної допомоги. Завдяки цьому було врятовано та збережено не одне людське життя.
2. Петровський Олександр Володимирович – Захист у 2014 році міста Дніпра від сепаратистів:
Відео:
Навесні 2014 року в місті Дніпро вирішувалася доля нашої країни. Дніпропетровські "силовики" готові були діяти по «Донбаському сценарію». І тоді свою історичну, без перебільшення, місію виконав Олександр Петровський.
Олександр Петровський зібрав усіх відомих бізнесменів, громадських і політичних діячів, президентів спортивних клубів Дніпропетровського регіону, і виголосив приблизно наступне:
«Йде жорстока війна, ллється кров і сентименти закінчилися. Ми повинні згуртуватись та захистити нашу державу, незалежність нашої України! Прошу всіх вийти на вулиці, якщо є зареєстрована зброя, візьміть її. Якщо з цієї хвилини хтось посміє організувати хоч один проросійський мітинг або зірвати український прапор і повісити замість нього триколор, колорадську стрічку, ми повинні застосувати силу, якщо сепаратисти застосують зброю до мирних жителів, ми повинні їх захистити, зі зброєю в руках, якщо буде потрібно то віддамо своє життя, але незалежність України ми захистимо!».
На наступний день, з п’ятої ранку по всьому місту в Дніпрі, чергували патріоти України, хто з громадян виходив зі своїх будинків із колорадськими стрічками або російським прапором, з них їх зривали та пропонували повернутись до свої квартир: хто це робив - до них сила не застосовувалась. Або незалежна Україна, або російська окупація! Через кілька днів із сепаратистами було покінчено.
У розпал важких літніх боїв 2014 року, Олександр Петровський придбав для гарнізонного госпіталю сучасне медичне обладнання на три мільйони гривень; організував п'ять двогодинних концертів у Палаці юнацтва для поранених в зоні АТО і знаходяться на лікуванні в Дніпропетровську; звів дві нові церкви і провів кілька міжнародних спортивних змагань; виділив кошти на проведення міжнародного фестивалю громадянської та патріотичної пісні; організував концерт пам'яті Героя України Василя Сліпака на сцені Дніпропетровського академічного театру ім. Т. Г. Шевченка.
Коли на Донбасі йшли кровопролитні бої, і в Дніпропетровський гарнізонний госпіталь стали сотнями звозити поранених, раптом з'ясувалося, що будівля госпіталю незрозумілим чином відійшла ... Російському Комерційному Банку. Три роки росіяни намагалися викинути на вулицю поранених українських танкістів, артилеристів і десантників. Три роки тривали суди, але безрезультатно. І тільки особисте втручання юристів та адвокатів Олександра Петровського поставило в цій історії жирну крапку - госпіталь було врятовано!
За участю Міжнародного благодійного фонду Олександра Петровського «Солідарність» герої полку «Дніпро-1», які захищали цілісність і суверенітет України в 2014 - 2019 роках, отримали заслужені нагороди. Як повідомляють, двоє військовослужбовців полку «Дніпро-1», які особливо проявили себе в боях на східному фронті протягом останніх 5 років, отримали ордени за заслуги перед державою.
Протягом останніх п’яти років за підтримки благодійного фонду Олександра Петровського «Солідарність» в цілому були нагороджені понад 400 наших героїв. Це співробітники Національної поліції, і військовослужбовці ЗСУ, і військові Нацгвардії. Свої заслужені нагороди отримали багато капеланів та волонтерів, які присвятили свої сили підтримці суверенітету України і допомоги військовим, які захищають кордони країни.
Надалі велику, неоціниму, і теж історичну роль в захисті міста Дніпра та всього регіону зробив Ігор Валерійович Коломойський та Геннадій Корбан. Вони організували в обласному центрі Дніпро Штаб Національної Оборони, створили перший добровольчий батальйон "Дніпро-1", а також сприяли формуванню іншого добровольчого батальйону - "Донбас". До цього часу російський спецназ укупі з загонами місцевих сепаратистів уже чітко тримав за горло Донецьк, Луганськ, і майже "дотиснув" Харків. І якби впав Дніпропетровськ, без сумніву, впала б Україна.
У Дніпропетровську більше не виникало ніяких натяків на масову пропаганду ідей "руського світу". Місто вистояло. Проект "Новоросія" був похований. Україна була врятована!
Слава Героям! Героям Слава!
3. Петровський Олександр Володимирович – меценат, благодійність:
(надаємо тільки частину посилань на благодійність Президента Міжнародного фонду «Солідарність» Олександра Петровського https://mbfs.com.ua/aktsii-fonda ).
Олександр Петровський Президент Міжнародного благодійного фонду «Солідарність», відомий своїми масштабними благодійними ініціативами та проектами духовного відродження в Україні, на честь свого 45-річчя подарував єврейській громаді чудовий срібний дев'ятисвічник – Хануку, який встановили на перехресті Галерей центру «Менора» на місці колишньої срібної Ханукії, також його подарунка. Відкриття нової срібної Ханукії стало значущою подією для єврейської громади, розділити радість якого приїхали представники двадцяти семи міст із різних країн, що беруть участь в проекті «Колель Тора», багато шановних рабини і почесні гості.
За роки свого існування фонду вдалося здійснити безліч значимих заходів, які поліпшили соціальне життя міста Дніпро і безпеку країни в цілому. У вересні 2014 року Дніпровський військовий госпіталь отримав від нього в дар три операційні столи, які відповідають усім вимогам сучасної медицини, і монітор у відділення реанімації. Дане обладнання було придбано на власні кошти голови благодійного фонду Олександра Володимировича Петровського. Це не єдиний жест доброї волі з боку мецената на користь дніпропетровських медичних установ. Загальна вартість обладнання отриманого військовим госпіталем становить близько мільйона гривень, це була закупка медичного обладнання в тому числі три хірургічних столи для проведення операцій, а також за свої особисті кошти було відремонтовано приміщення нової поліклініки та харчового блоку.
Допомога жителям Дніпра з боку Фонду "Солідарність" і особисто Петровського Олександра Володимировича безцінна. Медичні установи регулярно отримують необхідні дорогі лікарські засоби, що використовуються при лікуванні поранених. Багато дніпропетровських лікарень, в яких перебувають бійці АТО, постійно користуються матеріальною підтримкою фонду. На думку Олександра Петровського, ключове ядро, навколо якого може і повинна згуртуватися Україна - це віра в Бога. Олександр Петровський вважає, що неважливо в яку церкву ходить людина - чи православний храм, чи синагога, всі ми маємо душу і прагнемо до одного - бути чистими, відкритими та багатими духовно. Свої слова Олександр Петровський підтверджує реальними справами. У липні 2017 року він подарував єврейській громаді Дніпра унікальну виготовлену в Єрусалимі срібну Менору. У вересні 2017 року в місті була відкрита перша недільна школа, яка також була побудована за підтримки фонду Олександра Петровського. За свої заслуги, в честь 26-річчя незалежності України за Указом Президента, він отримав нагороду - Хрест Івана Мазепи. Дана нагорода вручається за відродження національної культурно-мистецької, наукової, духовної, військово-історичної, архітектурної спадщини, заслуги в державотворчій, благодійної, просвітницької та дипломатичної діяльності. Благодійна допомога розповсюджується не тільки на медичні установи, а й на допомогу дітям-інвалідам, спортсменам і ветеранам. Організація надає фінансову підтримку ряду соціальних програм, зокрема повністю забезпечує спортивну діяльність дніпровських борців, які завойовують золоті медалі на всіх міжнародних змаганнях.
Петровський Олександр Володимирович є не тільки українським підприємцем і Президентом благодійного фонду «Солідарність», а й меценатом. Меценат - це та людина, яка безкорисливо матеріально підтримує розвиток культури в благодійному аспекті. Ця діяльність має на увазі не тільки внесок грошей, але і віддачі частинки своєї душі, свого часу і своїх знань. Зокрема, цей меценат зробив дуже багато для церкви, а саме за рахунок Олександра в Дніпрі було побудовано Храм Різдва Пресвятої Богородиці в Покровському районі міста, і крім того відремонтував будівлю Дніпровської єпархії УПЦ. І за значний внесок у будівництво Олександр Володимирович був нагороджений Орденом Князя Володимира I ст., а також був нагороджений Орденом Святого Архистратига Михаїла I-го ступеня. Це одна з особливих і рідкісних нагород.
У своїй промові Філарет зазначив, звертаючись до Олександра Володимировича Петровського: «Це нагорода за відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Православної Церкви. За період нашого 20-річного знайомства, Він завжди підтримував Українську Православну Церкву. Ним було побудовано не одну церкву, тому ми нагороджуємо такою високою нагородою цю людину, і ми пишаємося тими церквами, які ви побудували в Дніпрі».
На знак подяки мецената єпархії запрошують на різні релігійні заходи і підтримують його діяльність, як засновника епохального управління, будівельника монастирів і храмів, активного громадського діяча і волонтера, який небайдужий до потреб людей, які цього потребують і всіляко підтримує розвиток духовності не тільки Дніпра, але і всієї України.
Колись у розмові з одним журналістом Олександр Володимирович відверто сказав: «Ми жили вдвох із матір'ю в напівпідвальному приміщенні, і я був змушений добу безперервно споглядати в вікні чиїсь ноги, до пізнього вечора миготіли перед очима. В кедах і брезентових капцях, в стоптаних туфлях "Скороход" і босоніжках "Цебо"... Найбільше на світі я ненавидів тоді цей напівпідвал, це вікно, і ці ноги. Кожен день, відправляючись спати - нерідко це траплялося в підвалі або на горищі - я давав собі слово змінити цей світ. Взимку мене виручали собаки, яких я дуже любив. У студеному напівтемному горищі я притискався до тварин, і вони не давали мені замерзнути. Від безпритульних тварин страшно тхнуло собакою, в роті у мене завжди було повно собачої шерсті, але собаки щедро ділилися зі мною теплом свого тіла і я, хлопчисько, спокійно провалювався в сон з однієї єдиною думкою: "Мої діти ніколи не будуть жити в напівпідвалі! А коли я виросту, то неодмінно зміню життя своєї матері на краще! І життя всіх людей, які живуть навколо мене ... ".
«Якщо Бог наділив нас привілеєм бути людьми, значить ми не маємо права прожити життя овочами. Я знаю, що коли мене не стане, то мої діти будуть гуляти з моїми онуками по місту і розповідати їм: - Дивись, синку, цю школу побудував твій дідусь… - Поглянь, донечко, ця церква зведена завдяки нашому дідові ... - Діти, книги, які читають школярі в бібліотеці, подаровані школі вашим дідом ... "Я прекрасно розумію, що не у всіх людей є можливість займатися благодійністю. Але просто посадити дерево, а потім встановити в його тіні лавку - під силу кожній людині. Щоб через багато років хтось міг би сказати своїм дітям: "Бачите цей клен і відпочиваючих в його тіні людей? Пишайтеся, тому що його посадив ваш дід!».
4. Рішення судів, які забороняють порушувати конституційні права Петровського Олександра Володимировича, вживати засобам масової інформації в своїх публікаціях неправдиві ярлики, а саме: клички відношення до незаконних організацій, тощо…, які позиціонують Петровського Олександра Володимировича з людиною, яка порушує закон. Олександр Петровський жодного разу не був засуджений, та в розшуку не перебував.
(рішення судів)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/75851517
Текст і фотографії опубліковані на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 міжнародна https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk
