Найбільш складний закон в історії українського парламенту, що допоможе Україні інтегруватись в ЄС
Закон “Про медіа”, над яким працювали протягом 10 років, який критикували та виправляли багато разів. І в результаті
ми маємо ось що: жодного голосу проти і майже одноголосне «за».
Після підпису президента, документ набуде чинності і його почнуть застосовувати на практиці.
Що це за закон?
Якщо коротко - закон охоплює медіа, які нині не регулюються в Україні та не мають статусу — це онлайн-видання та медіасервіси на замовлення.
Його важливість полягає в тому, що на території України існують медіа, що дискредитують українську владу. Насамперед це заборона медіа держави-окупанта, механізми боротьби з ворожими інтернет-сервісами та процедуру формування чорних списків.
Депутат фракції «Слуга народу» Микита Потураєв Джерело: пресс-служба Слуги народа/Facebook
Депутат від «Слуги народу», голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв висловився щодо закону так: “Суто технічно не вийшло конституційної більшості, бо засідання було напружене: хтось виходив, хтось заходив. Але все одно була підтримка усіх фракцій і груп. Це важливо, щоб закон не просто був ухвалений, а й щоб мав вагому легітимність”.
Закон “Про медіа” потрібен для руху України в ЄС. І тому нюансів навколо закону виникало багато. Так, наприклад, юридичне управління Апарату Верховної Ради опублікувало висновок, в якому зазначило, що «документ потребує техніко-юридичного та редакційного доопрацювання». Парламентські юристи вважали, що зобов’язання України у сфері європейської інтеграції відповідно до Директиви Європейського Парламенту та Ради 2010/13/ЄС, на яке посилаються автори закону «Про медіа», не стосуються регулювання діяльності онлайн-медіа.
Раніше згаданий Микита Потураєв в інтерв’ю “Доктор Медіа” сказав, що складність закону полягає в тому, що важко погодити інтереси багатьох: мовників, політичних сил, громадянського суспільства.
«Якщо чесно, закон про медіа ми ухвалили виключно завдяки тому, що він потрапив у перелік вимог ЄС. Інакше він би не пройшов через зал. При тому, що була згода більшої частини медіа на всіх рівнях і великої кількості громадських організацій. Але політично це було дуже важко», - зізнається Микита.
Також було розглянуто всі претензії громадських організацій щодо переліку людей, які створюють загрозу національній безпеці країни, стосуються української мови, в тому числі квот на пісні українською і відповідальності за їх порушення.
“Ми дуже добре відпрацювали всі ці питання. Немає двозначностей, правила чіткі і прозорі. Мені за ці норми не соромно”, - додав депутат.
Для того, щоб захистити свободу слова в медіа, була створена система приписів. Приписи - система інформування про помилки. Вони не зберігаються в особовій справі медіа, бо це інформування, а не покарання. Але медіа будуть попереджати, якщо таких приписів буде багато. А попередження — це вже санкція, бо вона записується в особову справу медіа. Штрафи стануть наступним етапом. Після накопичень штрафів Нацрада звернеться до суду.
Микита Потураєв наголосив, що легальних медіа будуть позбавляти реєстрації та ліцензії тільки через суд. Цим закон відрізняється від більшості європейських держав, бо там у регуляторів є право приймати таке рішення без суду.
Нардеп фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук Джерело: видання “Жінки - це 50% успіху України”
Нардеп від «Слуги народу» Євгенія Кравчук зазначила, що “правила гри для медіа” полегшились.
Що входить в ці полегшення?
Ліцензіанти матимуть власний електронний кабінет, для спілкування з Нацрадою, який замінить листування з регулятором. Також ліцензування для супутникового телебачення стане дешевшим, окрім того, отримати ліцензію буде простіше. Але існуватимуть деякі обмеження.
“Наприклад, відповідно до директиви, визначено положення щодо захисту дітей. Прописано, в який час можна показувати контент, який може бути шкідливим для дітей. Також є обмеження на час війни і російської агресії. Це був наш компроміс із європейцями, які сприйняли жорсткі норми з огляду на війну, але попросили зробити цей розділ тимчасовим», - сказала Євгенія Кравчук.
Щодо зареєстрованих онлайн-медіа, то тимчасове блокування для них не застосовуватиметься. Для анонімних сайтів блокування можливе. Анонімні сайти — це сайти, в яких немає контактів, імен відповідальних за видання людей, а є лише форма для зворотного зв’язку або нічого взагалі.
Микола Княжицький Джерело: VADIM CHUPRINA 1961 DNEPR
Як вважає Микола Княжицький, закон дійсно гарний і над текстом чудово попрацювали. Тепер до онлайн-видань будуть застосовуватися норми й правила, які протягом багатьох років застосовувалися здебільшого для телебачення.
Його колега нардеп фракції «Європейська солідарність» Володимир В'ятрович наголошує, що до другого читання з документа було усунуто неприйнятні норми, що розмивали культурний кордон з росією.
Голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк Джерело: Радіо Свобода
Ольга Герасим’юк заявила, що закон нарешті сучасний і торкається онлайн-видань. Закон ліберальний та демократичний, оскільки мова в ньому не лише про регулювання сфери, ним створено орган співрегулювання. Тобто з’являється і відповідальність медіа, можливість самим встановлювати правила гри.
Отже, підсумовуючи всю роботу над законом, голова Нацради Ольга Герасим’юк вважає, в Європі закон сприймуть позитивно.
“Прийняття цього закону — одна з семи вимог Євросоюзу. І цей крок зроблений вчасно. Як Україна і обіцяла. І з урахуванням висновків Європейської комісії, які й були позитивними, до речі”, - сказала Ольга.
Як все буде відбуватись на практиці, зможемо дізнатись після трьох місяців після підписання та офіційної публікації. А наразі, документ очікує підпису Президента України.
