Чи знають українці про ризики вживання трансжирів? Результати опитування.

У четвер 21 жовтня у інформаційній агенції  “Укрінформ” ГО “Життя” та Центр громадського здоров’я МОЗ України провели презентацію результатів всеукраїнського опитування^[1] Київського міжнародного інституту  соціології  щодо обізнаності населення про небезпеку вживання трансжирів. Учасники обговорили основні висновки дослідження і необхідність зменшення вмісту трансжирів у харчових продуктах.

Більшість респондентів погоджуються зі шкідливим впливом на здоров’я трансжирів. 61% дорослого населення в Україні регулярно вживають продукти, що містять трансжири. Водночас, 73% респондентів, які стверджують, що такі продукти не є частиною їхнього звичайного раціону, вживають продукти з трансжирами не рідше 1-2 днів на тиждень.

Дані опитування свідчать, що 74% українців споживають домашню їжу, смажену на олії, не рідше 1-2 днів на тиждень. Також вони доволі часто вживають продукти, виготовлені з використанням маргарину та інших рослинних жирів (63%), а найрідше респонденти вживають снеки (13%) та смажену їжу, виготовлену поза домом (18%). Чим молодші респонденти, тим частіше вони вживають продукти з вмістом трансжирів.

“Промислово вироблені трансжири не мають жодної користі для здоров'я людини. Натомість їх споживання пов'язане із підвищенням ризику виникнення серцево-судинних захворювань, які займають перше місце в структурі основних причин смертності в Україні. Тому, усунення трансжирів із усіх продуктів харчування є доступним та дієвим інструментом підвищення тривалості та якості життя”,   ー наголосив Андрій Скіпальський, спеціаліст Всесвітньої організації охорони здоров’я з факторів ризику неінфекційних захворювань в Україні.

 82% респондентів підтримують законодавче регулювання щодо обмеження вмісту трансжирів у харчових продуктах промислового виробництва.

“У 2020 році МОЗ прийняло Наказ, яким встановило обмеження рівня трансжирних кислот, що можуть бути в харчових продуктах, які пропонуються кінцевому споживачу, тобто, кожному з нас на полицях магазинів. Цей рівень вілповідаєрекомендаціям ВООЗ і нормативним документам ЄС”^[2] — звернула увагу Тетяна Скапа, виконуюча обов’язки керівника експертної групи з питань профілактики неінфекційних захворювань та формування здорового способу життя директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності МОЗ.

“ЦГЗ підтримує зрозумілі та прийнятні для 82% населення законодавчі обмеження щодо виробництва та використання трансжирів, які є небезпечними, та призводять до погіршення здоров'я, інвалідизації та передчасної смертності населення України”, ー  зазначив Олег Дудін, головний фахівець відділу поведінкових факторів ризику Центру громадського здоров’я МОЗ України.

Споживання штучно вироблених трансжирів, які містяться в тортах, печиві, бісквітах, упакованих продуктах, кулінарних маслах та спредах, щорічно призводить до смерті понад півмільйона людей в усьому світі. У 2018 році Всесвітня організація охорони здоров’я випустила пакет дій REPLACE та закликала до глобальної відмови від трансжирів до 2023 року.

"82% українців обізнані про те, що вживання харчових продуктів із вмістом трансжирів призводить до серцево-судинних захворювань, натомість лише 38% респондентів знають, в яких звичних для нас продуктах харчування містяться трансжири. На сьогодні, у 42 країнах світу вже діють обмеження вмісту трансжирів у харчових продуктах і Україна, на жаль, досі не входить до цього переліку", — підкреслила Лілія Олефір, виконавча директорка «Центру громадянського представництва «Життя».

“Польовий етап дослідження тривав з 18 до 27 вересня 2021 року. В рамках дослідження методом телефонного опитування за допомогою комп’ютера (CATI) було проведено 2006 інтерв’ю. Дані репрезентативні для населення України у віці 18 років та старші (без Криму і окупованої частини Донбасу). Похибка вибірки з ймовірністю 0.95 не перевищує 2.5%. Під час опитування було досліджено практики вживання українцями продуктів, що містять трансжири. Опитування показало, що більшість українців вживають продукти з вмістом трансжирів декілька разів на тиждень, а також було виявлено низький рівень обізнаності, які саме продукти містять трансжири”, — підсумувала Вікторія Захожа, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології.

Законодавче регулювання вмісту трансжирів у продуктах харчування є одним із найбільш ефективних способів зменшення їх споживання. Наприклад, нещодавно ухвалений у першому читанні Законопроєкт №5148 “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення якості харчових продуктів, що споживаються дітьми”^[3] передбачає наступні норми:

- встановлення граничного вмісту трансжирних кислот в харчових продуктах (не більш ніж 2 грами на 100 грамів загальної кількості всіх жирів, що містяться у харчовому продукті);

- зобов'язати операторів ринку під час постачання продуктів іншим виробникам надавати інформацію про кількість трансжирних кислот у харчових продуктах;

- штрафи за порушення (для юридичних осіб - 40 мінімальних зарплат (станом на цей рік), 240 тисяч гривень, для фізосіб-підприємців — 25 мінімальних зарплат, 150 тисяч гривень).^[4]

Довідково: ГО “Життя” спільно з Центром громадського здоров’я МОЗ України реалізовують проєкт від Resolve to Save Lives за ініціативи Vital Strategies на підтримку заходів направлених на виключення трансжирів і шкідливих добавок з продуктів харчування в Україні.

Трансжирні кислоти є різновидом ненасичених жирів, вони можуть бути природними або штучно виробленими. Природні трансжирні кислоти містяться у молочних продуктах та м’ясі великої рогатої худоби. Штучно вироблені трансжирні кислоти найчастіше містяться у технологічно оброблених харчових продуктах, що містять частково гідрогенізовані рослинні олії.

Продукти, що містять трансжири: спреди; продукти, виготовлені з використанням маргарину (кондитерські вироби, випічка, крекери тощо); смажені з використанням олії продукти (перепічка, чебуреки, пончики, картопля фрі, нагетси та інші продукти, смажені у фритюрі); снеки; солодкі та глазуровані сирки; плавлені сирки; майонези; смажені з використанням великої кількості олії продукти, зокрема вдома (котлети, млинці тощо).

Контактна особа: Дмитро Полонський, медіакоординатор ГО «Життя», 063 344 12 69, [email protected]